Wednesday, 22 November 2017
11 Jun
Олег Проскуряков:«Екоподаток дасть змогу здійснити екологічну модернізацію підприємств...»
Media key category: Press-center

Олег Проскуряков: «Екоподаток дасть змогу здійснити екологічну модернізацію підприємств...»

Податкова правда: На що сьогодні насамперед спрямована робота Міністерства екології та природних ресурсів України?

Олег Проскуряков: Я би не поділяв роботу відомства на першорядну і другорядну. Всі заходи і програми, які ми реалізовуємо, важливі. Особисто для менеодне з ключових питань — розвиток екологічної освіти. Звідси — здорове покоління. Тут ми спільно з Орхуським інформаційним центром і громадськими організаціями проводимо активну просвітницьку роботу. Актуальною є також проблема екологічної безпеки видобутку сланцевого газу. Мижорстко контролюємо геологічну стадію його розробки і робимо все можливе для скорочення екологічних ризиків до нуля. Норми законодавства щодо дотримання інвесторами природозахисних гарантій в Україні набагато жорсткіші, ніж у Європі. Перш ніж розпочинати розробку та видобуток сланцевого газу,буде проведено кілька експертиз: державна (організовує наше міністерство), громадська і, за потреби, — міжнародна. Виходячи із досвіду міжнародного спілкування можу також сказати, що Україна є досить цікавим регіоном для зелених інвесторів з Європи, Японії, Канади. Тож напрям зелених інвестицій доволі перспективний. Наприклад, стратегічними питаннями співпраці Україна — ЄС є активне залучення «зелених інвестицій» у так звану морську Європу. За програмою реалізації стратегії «Блакитного зростання» на період до 2020 року в Чорноморському регіоні можливо, я вважаю, запроваджувати спільніпроекти з альтернативної енергетики, розроблення корисних копалин із морського дна, використання біологічних ресурсів морського дна. До речі, Україна виступає ініціатором та учасником низки стратегічних проектів у басейні Чорного моря, у тому числі в галузі розробки корисних копалин на окремих ділянках шельфу. Усі ці проекти орієнтовані на покращення інфраструктури, інвестиційного клімату і створення нових робочих місць у Чорноморському регіоні. Інтерес інвесторів привертає також розвиток прибережного туризму в Україні. Сьогодні ми можемо вже продемонструвати практичні результати роботи у сфері зелених інвестицій: за Договором продажу ОУК з Іспанською стороною на засіданні спільного Наглядового комітету в Мадриді було відібрано для реалізації проекти з виробництва і постачання теплової та електроенергії за рахунок збирання біогазу шляхом переробки тваринницьких органічних відходів; проект з модернізації теплових станцій у Севастополі; проект будівництва вітроустановок з метою створення автономного вітропарку для енергозабезпечення Дніпровського машинобудівного заводу; проект зі збирання метану і виробництва електроенергії. Проекти стартують уже цього року. Україна отримала на їх реалізацію 30 млн євро.

П. П.: Якщо ми вже заговорили про гроші... Наскільки затверджені в бюджеті кошти відповідають реальним потребам підвідомчої вам галузі? На що не вистачає?

О. П.: Додатково нам потрібно 2790,5 млн гривень. Є низка важливих бюджетних програм, які необхідно реалізувати. Наприклад,програма Державного агентства водних ресурсів України «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь». Окрім пролонгованих програм, кошти потрібні на нагальні потреби. Зокрема, аби покрити нестачу асигнувань для забезпечення безперебійної подачі води на полив; для забезпечення роботи захисних, польдерних і дренажних насосних станцій та свердловин вертикального дренажу; у зв’язку зі зростанням тарифів протягом 2013 року на оплату електренергії. Невирішеним залишається також питання впровадження двох бюджетних програм: «Першочергове забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням»; «Розвиток та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь».

П. П.: Зібрані у вигляді екоподатку кошти якось переспрямовують на захист (покращення) екології?

О. П.: Сучасні правові основи формування економічного механізму природоохоронної діяльності закладені в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища». Удосконалені в низці інших нормативно-правових актів. Новий Податковий кодекс реформував систему збору за забруднення навколишнього природного середовища в екологічний податок. Усі розуміють: охорона довкілля дасть необхідний результат лише тоді, коли забруднення буде економічно невигідним для господарників та великих підприємств. У Бюджетному кодексі встановлено пропорції зарахування екологічного податку. До спецфонду держбюджету у 2011–2012 рр. — 30%; у 2013 р. — 53%. Із них 33% — зі спрямуванням на фінансове забезпечення винятково цільових проектів екологічної модернізації підприємств у межах сум сплаченого ними екоподатку в порядку, встановленому Кабміном. Із 2014 року — 65%, із них 50% спрямовуватимуть на фінансове забезпечення винятково цільових проектів екологічної модернізації підприємств у межах сум сплаченого ними екоподатку в порядку, встановленому Кабміном. До спецфонду місцевих бюджетів у 2011–2012 рр. — 70%, у т. ч. до сільських, селищних, міських бюджетів — 50%, до обласних бюджетів і бюджету АР Крим — 20%, до бюджетів Києва та Севастополя — 70%; у 2013 р. — 47%, у т. ч. до сільських, селищних, міських бюджетів — 33,5%, до обласних бюджетів і бюджету АР Крим — 13,5%, до бюджетів Києва та Севастополя — 47%. Із 2014 року — 35%. Порядок утворення і використання Держфонду охорони навколишнього природного середовища встановлює уряд, як і перелік природоохоронних заходів. Бюджетні кошти спрямовують на забезпечення раціонального використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів; охорону та раціональне використання водних ресурсів; збереження природно-заповідного фонду; забезпечення участі у діяльності міжнародних організацій природоохоронного спрямування, охорону атмосферного повітря; охорону та раціональне використання природних рослинних ресурсів і ресурсів тваринного світу; наукові дослідження, проектні та проектно-конструкторські розробки; організацію і здійснення заходів з екологічної освіти, підготовки кадрів, проведення екологічної експертизи, впровадження технологій дистанційного зондування Землі для проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища із застосуванням засобів автоматизації та геоінформаційних систем; моніторинг на-
вколишнього природного середовища.

П. П.: Скажімо, як на практиці працює сьогодні бюджетна норма, за якою починаючи з 1 січня 2013 року 33% коштів екоподатку, що надходять до спецфонду держбюджету, спрямовують на фінансове забезпечення винятково цільових проектів екологічної модернізації підприємств у межах сум сплаченого ними екоподатку?

О. П.: Ми спільно з іншими зацікавленими органами виконавчої влади доопрацьовуємо проекти постанов Кабміну «Про затвердження Порядку проведення відбору цільових проектів екологічної модернізації підприємств» та «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення цільових проектів екологічної модернізації підприємств». Після погодження проектів зазначених актів та одержання відповідних висновків Мін’юсту проекти постанов у стислі терміни буде надіслано до уряду. Прийняття постанов забезпечить встановлення чіткого механізму фінансування та цільового використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою «Фінансове забезпечення цільових проектів екологічної модернізації підприємств».

П. П.: Наразі Ви як оцінюєте розроблений урядом Порядок використання коштів, передбачених у держбюджеті для фінансового забезпечення цільових проектів екологічної модернізації підприємств?

О. П.: Вважаю, що цей документ спрямований на поліпшення екологічної ситуації та зменшення загрози життю і здоров’ю населення різних регіонів через дієвий механізм фінансування природоохоронних заходів місцевого масштабу. Прийняття постанови щодо цього Порядку дасть змогу фінансувати природоохоронні заходи, що мають важливе значення для забезпечення охорони довкілля у регіонах.

П. П.: Але у колах опозиційних фракцій подейкують про те, що цей Порядок фактично легалізує механізм незаконного перетікання коштів від одних підприємств, які чесно сплачують екоподаток і мають отримувати назад частину коштів на екологічну модернізацію, до інших, яких визначатимуть у Вашому міністерстві та Мінфіні?

О. П.: Поки опозиція висловлює лише безпідставні критичні зауваження. Без будь-якого конструктивізму. Опозиційні сили не запропонували жодного екологічного законопроекту. Щодо звинувачень у незаконному перетоку, зазначу, що відповідно до проекту Порядку використання коштів, передбачених у держбюджеті для екологічної модернізації підприємств, організація відбору цільових проектів, фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок бюджету, проводить Міжвідомча робоча група, утворена Кабміном. До її складу входять фахівці відповідних міністерств і відомств, експерти та керівники підприємств.

П. П.: Якою Ви особисто бачите зв’язку екоподаток — екологія?

О. П.: У спадок від СРСР Україні дісталися промислові підприємства, діяльність яких негативно впливає на навколишнє середовище. Тому зараз одним із пріоритетів уряду і нашого міністерства зокрема є питання екологічної модернізації підприємств металургійної, вугледобувної, машинобудівної галузей. Одним із кроків щодо зміни ситуації є запровадження нового екоподатку, який сплачуватимуть підприємства, що забруднюють довкілля. Наприклад, ті, хто здійснює утилізацію відходів або продає паливо. Ці кошти передбачається використовувати саме для модернізації водних, очисних систем тих компаній, що найбільше навантажують природне середовище.

П. П.: Затвердження яких законопроектів, важливих для збереження екології чи розвитку (розробки) природних ресурсів, сьогодні на часі?

О. П.: Ми спільно з Держгеонадрами розробили нову редакцію проекту Кодексу України про надра. Тут взято до уваги досвід європейських країн. Основою проекту єзапровадження принципу «єдиного вікна» та введення у цивільний обіг прав на користування надрами, що надасть можливість відчужувати права на користування надрами, передавати у заставу чи як внесок у спільну діяльність. Крім того, новаціями проекту Кодексу про надра є запровадження конкурсного порядку набуття права користування надрами. Також усі відносини з використання надр оформлятимуть договором між переможцем конкурсу і Держгеонадрами, тому надалі не передбачається існування інституту спеціальних дозволів на використання надр. Ухвалення запропонованого проекту забезпечить удосконалення нормативно-правового регулювання відносин між органами виконавчої влади і суб’єктами господарювання у сфері надрокористування та сприятиме збільшенню інвестицій у зазначену галузь. Крім того, Мінприроди розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку природно-заповідної справи та приведення у відповідність до вимог Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про адміністративні послуги». Цей проект передбачає віднесення до повноважень місцевих органів видачу документів дозвільного характеру на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами; обов’язкове щорічне інформування нашого міністерства місцевими органами виконавчої влади щодо показників загального обсягу утворення відходів у регіонах; скасування вимог щодо отримання лімітів на утворення відходів; скорочення переліку документів, що мають подавати суб’єкти господарювання для отримання дозвільних документів у сфері поводження з відходами, та встановлення заборони щодо проведення на платній основі додаткової експертизи таких документів. Спрощення адміністративних процедур, безкоштовні послуги, звільнення від одержання дозвільних документів — ось головна мета законодавчих змін. Для нас важливим є партнерство із бізнес-структурами, господарськими підприємствами з метою впровадження принципів зеленої економіки. Нажаль, згаданим Законом не було внесено змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», а це може призвести до проблем з реалізацією державної політики у сфері заповідної справи. Ми вже звернули на це увагу профільного парламентського комітету і намагаємось спільно вдосконалити й актуалізувати основний Закон у сфері організації, охорони та використання природнозаповідного фонду України.

П. П.: Наскільки конструктивною є сьогодні співпраця між вами і відповідним парламентським комітетом?

О. П.: Ми системно і, вважаю, досить ефективно співпрацюємо з законодавцями профільного комітету ВР. Беремо участь у засіданнях комітету з метою обговорення законопроектів, які стосуються довкілля. Крім того, ми постійно здійснюємо моніторинг законопроектів, зареєстрованих у Верховній Раді. Готуємо експертні висновки до них, які надсилаємо до парламентського комітету з питань екологічної політики. Є взаємне розуміння важливості координації дій у сфері екології, захисту довкілля, тому, сподіваюсь, усі наші законопроекти комітет ВР активно просуватиме у парламенті. Адже це наша спільна справа, яка орієнтована на покращення стану довкілля, здоров’я майбутніх поколінь. Вона має носити пріоритетний характер.


Розмову вела
Надія Михальчук

Джерело: ПОДАТКОВА ПРАВДА № 11, 2013

Back to top