Wednesday, 20 March 2019
27 Jun
Застосування досвіду реагування на аварію в Чорнобилі у Фукусімі
Media key category: Press-center

Застосування досвіду реагування на аварію в Чорнобилі у Фукусімі

Міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков, який опікується питаннями державної політики в галузі навколишнього середовища України та подолання наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, нещодавно здійснив візит до Японії, під час якого відвідав префектуру Фукусіма. До складу української делегації також увійшов Голова Державного агентства України з управління Чорнобильською зоною відчуження Володимир Холоша, який є відповідальним за управління забрудненою територією навколо Чорнобильської АЕС. У ході візиту з японськими урядовцями та фахівцями було обговорено широке коло питань від виведення пошкоджених реакторів з експлуатації та дезактивації до співробітництва з Японією за проектами т.зв. зеленних інвестицій для запобігання глобальному потеплінню.

-Мета цього візиту

«Окрім проведення переговорів з Міжнародною організацією співробітництва (JICA) та Організацією з розвитку нових видів енергії та промислових технологій (NEDO) щодо нових проектів, ми змогли оглянути район, який постраждав внаслідок аварії на АЕС «Фукусіма 1», зустрітися з Губернатором префектури Фукусіма Юхей Сато та обмінятися думками щодо подолання наслідків аварії на відновлення забруднених територій. Крім цього, мають відбутися зустрічі з Міністром навколишнього середовища Японії Нобутеру Ісіхарою та Головою Агентства з реконструкції Японії Такумі Немото. Також відбудуться зустрічі з фахівцями Державної організації JOGMEC (опікується питаннями пошуку та розробки родовищ нафти, природного газу та залізної руди), яка досягла чималих успіхів з видобутку метанових гідратів з морського дна, оскільки вважається, що на дні Чорного моря також існують поклади метанових гідратів».

-Яке враження у Вас залишилось, після відвідання АЕС та районі навколо станції?

«Масштаби збитків, набагато більше, ніж я собі уявляв. Я хотів би щоб префектура Фукусіма якомога скоріше була відновлена, а люди, які були свого часу евакуйовані, змогли скоріше повернутися до своїх осель та нормального життя»

«Цього разу я вперше відвідав Японію, але Голова Державного агентства з управління зоною відчуження Холоша вже вдруге, після аварії на Фукусімі, приїжджає до вашої країни. Він каже, що приємно вражений темпами робіт з подолання наслідків аварії. Ми захоплені здібностями японців вирішувати найскладніші проблеми та разом з цим Україна хотіла би продовжувати співробітництво з Японією у науково-технічній галузі для створення безпечної зони у Фукусімі».

-Зокрема про яке співробітництво йде мова?

«Після укладення між урядами наших держав договору щодо  співробітництва з реагування на аварії на АЕС, зараз просувається декілька спільних проектів. Зокрема, компанія, яка управляє Чорнобильською АЕС та Токійська електрична компанія (ТЕПКО) окрім обміну інформацією щодо досвіду аварій, приймає фахівців підприємств та організації, які пов’язані з ТЕПКО, проводимо спільні навчання щодо способів проведення робіт забруднених радіацією територіях. Крім цього, досвідчений фахівець (колишній головний інженер ЧАЕС), який безпосередньо брав участь в розробці заходів з мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС, зараз перебуває на Фукусімі та консультує японських спеціалістів щодо проведення робіт з виведення реакторів з експлуатації. Науково-дослідницькі заклади України надають прилади для вимірювання радіоактивності забруднених територій, а також інформацію щодо технологій для дезактивації радіоактивних речовин за допомогою високотемпературної плазми».

-Зараз найбільш гострим питанням для японських фахівців є питання великої кількості води, яка накопичилась під зруйнованими будівлями реакторів АЕС «Фукусіма 1», а також води, забрудненої радіоактивними матеріалами. Чи існує ефективний спосіб її дезактивації чи утилізації?

«На Чорнобильській АЕС, з метою щоб вода із забрудненої будівлі не витікала, під землею була побудована стіна. Відповідно до ЗМІ Японії, ТЕПКО розглядає можливість замороження ґрунту, але ми цього не робили. Теоретично це може бути ефективним».

-Ще одним важливим питанням – є дезактивація земель навколо АЕС. Уряд Японії взяв за мету знизити рівень радіаційного випромінювання менше 1 мілізіверта на рік, але вважається, що в реальності цього рівня досягти досить складно.

«Це потребує великих фінансових ресурсів, але є місця, де досягти цього можливо. Водночас, в залежності від ландшафту, наприклад у лісних районах, це буде зробити надзвичайно складно. Що стосується Фукусіми, то оскільки випромінювання радіоактивних речовин з довгим періодом піврозпаду невелике, з часом воно має знизитись».

-Комітет з питань науки ООН оприлюднив доклад щодо впливу та наслідків для здоров’я в результаті аварії на Фукусімі, за результатами якого, схоже, що вплив на здоров’я внаслідок аварії на Фукусімі не такий серйозний як внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

«Я не фахівець в галузі медицини, тому не можу дати детальні коментарі, але якщо проаналізувати ці аварії, то, я думаю, можна дійти такого висновку. В Чорнобилі евакуація місцевого населення проходила з запізненням, заходи щодо запобігання отримання населенням радіоактивного йоду було також недостатніми. Крім цього, було значне випромінювання радіоактивних речовин з довгим терміном піврозпаду».

-Чи багато сьогодні людей, які ще відчувають побоювання за своє здоров’я внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС?

«Серед населення похилого віку досить багато людей, які мають побоювання щодо радіації, але серед молодого покоління, які мають достатні знання щодо радіації та її впливу такої «радіофобії» нема. Я мав бесіду з цього приводу з Губернатором префектури Фукусіма, під час якої я підкреслив, що питання психологічної реабілітації людей є не менш важливим, ніж проблеми економічного характеру. Для відновлення регіону необхідно створити умови для відновлення психологічного стану. Саме тому, необхідні знання з цього питання».

-Як зараз просувається співробітництво за проектами зелених інвестицій для запобігання глобальному потеплінню?

«Зараз ми обмінюємось з Урядом Японії меморандумами щодо проектів спільного впровадження за Кіотським протоколом та Схемою зеленних інвестицій. Завдяки інвестиціям, отриманим від Японії, ми вживаємо заходи зі скорочення викидів парникових газів, а також вводимо в експлуатацію обладнання для заощадження енергоносіїв за рахунок коштів, отриманих від продажу Японії одиниць встановленої кількості (ОВК). Якщо підрахувати всі проекти, спрямовані на заощадження енергоресурсів, зокрема теплова санація соціальних закладів, насамперед школи, та інші, то вже сьогодні їх нараховується 536. Якщо всі їх реалізувати, то ми отримаємо ефект скорочення викидів парникових газів 5 млн. тон на рік».

«Окрім теплової санації шкіл, ми підвищуємо ефективність використання енергоносіїв для освітлення вулиць, а також використання в метро та на заводах. Міністерство внутрішніх справ України вже придбало близько 1200 гібридних автомобілів марки «Тойота Пріус». Більшість проектів мають бути завершені у вересні ц.р., але у зв’язку з тим, що деякі з них, з огляду на технічні проблеми, можуть бути впроваджені із запізненням - до кінця 2014 року, ми просимо японські причетні організації та відомства продовжити термін дії угоди».

На завершення

«Останнім часом відносини з Україною стали більш тіснішими, чим уявляється більшості японським громадянам. Досвід аварій на АЕС та дезактивація забруднених радіацією територій є спільними завданнями двох країн, тому щільний обмін інформацією і в майбутньому буде невід’ємною складовою двостороннього співробітництва. Крім цього, Японія купляє велику кількість квот на викиди парникових газів в Україні, з метою досягнення скорочених норм встановлених Кіотським протоколом.

Хоча Японія і не взяла на себе обов’язки, зазначені у другому терміні Протоколу, вочевидь, що у довгостроковій перспективі важливість України як ринку японських технологій із заощадження енергоносіїв та японських інвестицій дедалі зростатиме».

 

Джерело: Електронне економічне видання «NIKKEI Shimbun»

http://www.nikkei.com/article/DGXNASFK1100N_R10C13A6000000/

 

Back to top